Карта microSD анахронізм. Що далі?
Сьогодні карти пам'яті поширені повсюдно. Вони застосовуються в багатьох пристроях споживчої електроніки, включаючи смартфони. Цілий ряд споживачів обов'язково нишпорять серед характеристик мобільних пристроїв підтримку карт пам'яті і "топлять" за незалежний слот для microSD. А якщо ми вам скажемо, що підтримка карток пам'яті вже вчорашній день і все більше на ринку з'являтиметься моделей, позбавлених її? У наші дні цей атрибут стає дедалі більше річчю марною і мало затребуваною.
Трішки історії
Так склалося, що перші телефони мали невеликий обсяг вбудованої пам'яті. Ті, хто хотів «закачати» якнайбільше музики та фоточок змушені були купувати карти пам'яті. І на зорі смартфонобудування здавалося, що ми сидітимемо на «голці» карт пам'яті весь час.
Кинути виклик першою зважилася Apple, яка випустила iPhone, і він не пропонував слот для карт пам'яті. Виходячи з власних «апетитів», користувачі могли вибрати варіанти з 4 Гб, 6 Гб та 8 Гб пам'яті. Тоді багато хто порахував відмову від підтримки карт пам'яті кроком необачним і ворожив, скільки часу знадобиться Apple, щоб здатися і додати слот для сподівань користувачів.
Але концерн із Купертіно цього так і не зробив, стоічно пропонуючи iPhone без підтримки карток пам'яті. І судячи з того, скільки користувачів з моменту виходу першого iPhone розкупили «яблучні» смартфони, їх анітрохи не бентежило відсутність можливості розширити постійну пам'ять за рахунок карток пам'яті.
І в наші дні ми спостерігаємо, що послідовників «безкарткового» сьогодення стає дедалі більше. Вже стало зрозумілим пропонувати в смартфонах великий накопичувач, щоб не потрібно було возитися з картами пам'яті. І попит на смартфони без слота для microSD показує, що багато користувачів не сумують за нею і не відчувають потреби в ній. Але чому?
Пам'яті у смартфонах хоч відбавляй
Спочатку картка microSD була річчю необхідною. Коли в телефоні був 1 Гб вбудованої пам'яті, до 70% її «від'їдала» операційна система. Тому підтримка карт пам'яті вважалася не так бонусом, як нагальною необхідністю. У наші дні ви отримуєте, як правило, у смартфоні мінімум 32 Гб, а за бажання можна вибрати варіанти з 64 Гб і 128 Гб. У флагманах взагалі пропонують 256 Гб або 512 Гб флеш-пам'яті. Середньостатистичного користувача навряд чи вдасться «забити під зав'язку» 128 Гб вбудованої пам'яті за два роки його активної експлуатації (середній термін служби мобільного телефону). А якщо це й станеться, треба дуже постаратися.
Хмара наша все
Тепер все у хмарі. Правда, говорити ВСІ буде перебільшенням, але все більше користувачів зберігають дані в хмарних сховищах. Немає сенсу зберігати на телефоні гігабайти фотографій та відео, якщо вони вже опубліковані на Facebook або заархівовані у Google Фото.
Наші смартфони здатні робити резервну копію майже всього. Контакти, пошта, чати, фото та відео, музика і навіть список програм - все це можна сміливо надсилати у хмару. У більшості користувачів внутрішнє сховище є притулком для додатків та ігор, але, як показує досвід, мало хто дійсно зберігає великий обсяг ігор та утиліт. Багато хто підходить до цього процесу вибірково і встановлює найнеобхідніше, корисне і потрібне. Незважаючи на активне поширення мобільних ігор, наявність цілої армії геймерів, готових годинами залипати в ігри, а також дедалі більшу продуктивність чіпів, затятих гравців небагато.
Щоправда, є чимало тих, хто вважає за краще «качати» музику на смартфон. І разом з тим множиться кількість тих, хто готовий платити за доступ до контенту, ніж копіювати компакт-диски, переносити треки на свій мобільний телефон, систематизувати їх і платити за можливість завантажити музику.
Будь гепардом, а не равликом
Чи може картка microSD уповільнити роботу смартфона? Таке можливо. Сховище NVMe телефону пропонує швидку швидкість читання/запису до сотень мегабайт на секунду. З іншого боку, картка microSD працює зі швидкістю близько 100 МБ/с. Існують швидші карти microSD, але багато сучасних телефонів їх просто не підтримують. Виходить, що не рідкість ситуація, коли карта працює повільніше та гірше, ніж внутрішня пам'ять смартфона. Принаймні, інформація завантажується у рази менше одночасно з двох середовищ зберігання.
Безперечно, покупка картки пам'яті вважається доступною альтернативою для того, щоб додати пам'яті смартфону. Але з великою ймовірністю її потужності буде недостатньо і вона буде повільнішою від внутрішнього сховища. Ще одна напасть – висока смертність серед карток пам'яті. Вони вмирають раптово, швидко і нічого не врятує їх від «смерті», якщо настав час.
Ще один цвях у кришку труни карт microSD – підтримка 5G. Хоча швидкості та темпи розповсюдження мереж не дуже вражають, але епоха нового стандарту зв'язку неминуче наближається. Є всі шанси, що mmWave 5G запропонує швидкість передачі даних до 10 гігабіт на секунду. У результаті через пару років доступ до хмари буде швидшим, ніж читання з карти microSD. Принаймні на смартфонах.
Можливо, хтось здивується, але зберігання даних на карті microSD може бути менш безпечним, ніж зберігання у хмарі. Google, Apple та Microsoft роблять все, щоб зробити свої хмарні сервіси безпечними та практично невразливими для крадіжки даних. Ніхто не застрахований і від того, що картку пам'яті буде втрачено або вкрадено. А разом з нею і губляться дані. Тоді як на хмарі вся інформація буде в цілості та безпеці.
Що далі?
Незважаючи на те, що картки microSD мають свої переваги і можна керуватися принципом, що «краще мати і не потребувати, ніж бути обмеженим у чомусь», але є підстави вважати, що часи карток пам'яті проходять. Почався їхній стрімкий захід сонця.
Та сама Samsung почала уникати необхідності нарощувати обсяг постійної пам'яті. Так, минулого року вона випустила з Galaxy S10+ з 1 ТБ пам'яті, але вже цього року її флагмани у максимальній комплектації запропонували 512 Гб. Від випуску апарату з 1 ТВ компанія відмовилася. А все тому, що нікому не потрібне стільки пам'яті в смартфоні. Навіть варіант з 512 Гб для переважної більшості користувачів є надмірним. А що ви думаєте? Чи потрібний у смартфоні слот для картки microSD або це марна фіча?
Підписуйтесь на Andro News в Telegram , « ВКонтакті » та YouTube -канал.